Обрати сторінку

23 Квітня, 2026

Стаття 114-1 КК України: перешкоджання мобілізації та законній діяльності ЗСУ

Зміст

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році кількість кримінальних проваджень за цією нормою стрімко зросла. Правоохоронні органи застосовують її в широкому діапазоні ситуацій, тобто від блокування військових колон до адміністрування Telegram-каналів. Розуміння меж кримінальної відповідальності за цією нормою є критично важливим для кожного, хто ризикує стати суб’єктом кримінального переслідування.

1. Що передбачає стаття 114-1 КК України

Ця норма розміщена у розділі I Особливої частини Кримінального кодексу України серед злочинів проти основ національної безпеки. Введена у 2014 році у відповідь на збройну агресію росії, вона набула принципово нового масштабу застосування після 2022 року і нині є однією з найбільш резонансних норм кримінального права в умовах воєнного стану.

Стаття передбачає два самостійних склади злочину:

  • Частина 1 – перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших формувань в особливий період. Санкція передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років. Склад формальний, тобто злочин вважається закінченим з моменту вчинення перешкоджаючих дій незалежно від настання наслідків.
  • Частина 2 – ті самі дії, що призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків. Санкція передбачає позбавлення волі від 8 до 15 років. Склад матеріальний, тобто обов’язковими елементами є суспільно небезпечний наслідок і причинно-наслідковий зв’язок.

Особливий період, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України», охоплює час від оголошення мобілізації або введення воєнного стану до завершення відбудовного періоду. Наразі він діє з 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Які дії вважаються перешкоджанням законній діяльності ЗСУ

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 653/1302/15-к визначив, що перешкоджання законній діяльності – це умисне створення перешкод або встановлення будь-яких обмежень у діяльності військовослужбовців при виконанні службових обов’язків в особливий період.

На практиці до таких дій відносять:

  1. Блокування військових частин, шляхів сполучення, транспортних колон і стратегічних об’єктів.
  2. Створення та адміністрування месенджер-каналів із даними про маршрути і місця роботи ТЦК та СП.
  3. Видачу завідомо неправдивих медичних або офіційних документів, що звільняють особу від мобілізації.
  4. Фіктивне зарахування до навчальних закладів без належних військово-облікових документів.
  5. Фізичну протидію співробітникам ТЦК під час проведення мобілізаційних заходів.
  6. Погрози, підкуп або обман на адресу представників ЗСУ чи інших військових формувань.

2. Перешкоджання мобілізації: відповідальність за статтею 114-1 КК України

За перешкоджання мобілізації стаття 114-1 кваліфікує не лише як прямі фізичні дії проти ЗСУ. Ця норма охоплює будь-яке умисне сприяння в ухиленні від призову, тобто організацію незаконного виїзду за кордон, підготовку фіктивних документів, надання порад щодо уникнення явки до ТЦК. Залежно від ролі особи у злочинній схемі провадження може відкриватись щодо виконавця, організатора, підбурювача або пособника відповідно до ст. 27 КК України.

Ключовим аспектом є те. що ч. 1 статті має формальний склад. Для притягнення до відповідальності не потрібно доводити реальної шкоди обороноздатності, а достатньо самого факту перешкоджаючих дій. Це суттєво розширює коло осіб, які ризикують отримати підозру за цією нормою.

3. Склад злочину за ст. 114-1 ККУ

Злочин є тяжким (ч. 1) або особливо тяжким (ч. 2) за класифікацією ст. 12 КК України.

Об’єкт злочину:

  1. Основний – національна безпека у воєнній та інформаційній сферах.
  2. Додатковий – законна діяльність ЗСУ та інших військових формувань, перелік яких визначено у ст. 4 Закону України «Про основи національної безпеки України».

Суб’єкт – загальний, тобто будь-яка осудна фізична особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна та об’єктивна сторона ст. 114-1 ККУ

За ст. 114-1 ККУ об’єктивна сторона характеризується діянням у формі дії або бездіяльності, що реально перешкоджає ЗСУ виконувати покладені на них функції. Способи вчинення злочину можуть бути різноманітними:

  1. насильство або погроза його застосування;
  2. обман – повідомлення завідомо неправдивих відомостей, що вводять в оману представників ЗСУ;
  3. підкуп представників ЗСУ або інших військових структур;
  4. фізичне блокування або знищення засобів, необхідних для виконання завдань ЗСУ.

Суб’єктивна сторона – виключно прямий умисел. Особа усвідомлює, що її дії спрямовані проти ЗСУ, і бажає цього. Ставлення до наслідків у ч. 2 може бути також необережним, що є важливою ознакою при кваліфікації.

4. Підслідність за статтею 114-1 КК України

Кримінальне провадження за цим злочином від самого початку пов’язане з серйозними процесуальними обмеженнями, а помилки на початковому етапі нерідко мають незворотний характер.

За статтею 114-1 ККУ підслідність визначена однозначно, тобто відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування цього злочину здійснюється виключно слідчими органів Служби безпеки України. Якщо справу веде інший орган, то це підстава для визнання зібраних доказів недопустимими.

Особливості кримінального провадження

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, у справах за статтею 114-1 ККУ в умовах воєнного стану суд розглядає тримання під вартою як пріоритетний запобіжний захід. Конституційний Суд України у рішенні від 19 червня 2024 року № 7-р(II)/2024 підтвердив, що автоматичне призначення СІЗО без індивідуальної оцінки обставин є неконституційним і суддя зобов’язаний враховувати тяжкість звинувачення, ризики втечі та вплив на свідків.

5. Судова практика за ст. 114-1 ККУ

Судова практика свідчить про стрімке розширення застосування норми, адже у 2024 році кількість проваджень зросла у вісім разів порівняно з 2023 роком. Суди стикаються з надмірно широким тлумаченням поняття «перешкоджання», що не завжди відповідає принципу правової визначеності та меті законодавця.

Показовою є справа № 587/3193/25 в якій обвинувачений систематично публікував у Telegram-чаті інформацію про місця та час проведення мобілізаційних заходів працівниками ТЦК та СП. Суд встановив, що такі дії створювали реальні перешкоди для своєчасного та повного комплектування Збройних Сил України, оскільки дозволяли військовозобов’язаним уникати вручення повісток. Дії особи були кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 КК України, при цьому з урахуванням визнання вини, каяття та укладення угоди про визнання винуватості суд застосував ст. 69 КК України та призначив більш м’яке покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн із конфіскацією мобільного телефону як речового доказу.

Які обставини враховує суд

При розгляді справ суди оцінюють:

  1. Наявність прямого умислу: чи усвідомлювала особа, що її дії спрямовані саме проти ЗСУ.
  2. Конкретність перешкоджання: абстрактна або гіпотетична шкода не утворює складу злочину.
  3. Причинно-наслідковий зв’язок між діями особи та реальними обмеженнями у функціонуванні ЗСУ.
  4. Час вчинення: чи діяв режим воєнного стану або мобілізації на момент події.

Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2024 року у справі № 916/4323/23 підтвердив принцип in dubio pro persona, що у разі сумнівів щодо змісту норми суд зобов’язаний тлумачити її на користь обвинуваченого.

6. Адвокат по статті 114-1 ккУ

Адвокат Руслан Ружицький здійснює кваліфікований захист у кримінальних провадженнях, пов’язаних із інкримінуванням перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, зокрема забезпечує правову оцінку дій сторони обвинувачення, перевірку наявності складу злочину та дотримання процесуальних гарантій під час досудового розслідування і судового розгляду.

7. Юридична консультація щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ

Юридична консультація передбачає надання вичерпних правових роз’яснень щодо застосування статті 114-1 ККУ, аналіз фактичних обставин справи та визначення правових підстав для захисту, включаючи оцінку доказової бази і можливих процесуальних порушень.

8. Поширені запитання

1️⃣ Чи може людина отримати умовний термін за ст. 114-1 КК України?

Стаття 114-1 ККУ передбачає мінімальну санкцію у 5 років позбавлення волі. В умовах воєнного стану суди вкрай рідко застосовують умовне покарання, однак правильно побудована стратегія захисту здатна суттєво вплинути на результат.

2️⃣ Чи може людина бути притягнута до відповідальності за публікації в соцмережах?

Так, правоохоронні органи кваліфікують адміністрування Telegram-каналів із даними про ТЦК як перешкоджання мобілізації. Водночас стаття 114-1 ККУ вимагає доведення прямого умислу та конкретності перешкоджання – це є ключовим аргументом захисту.

3️⃣ Чи відкривають кримінальні провадження за ст. 114-1 ККУ під час воєнного стану?

Так, і їх кількість стрімко зростає. Єдиний уповноважений орган досудового розслідування – СБУ. Воєнний стан суттєво обмежує процесуальні права підозрюваного, тому залучення адвоката на початковому етапі є вирішальним кроком для ефективного захисту.

РР адвокат

Первинна юридична консультація

Опишіть ситуацію і ми скажемо чим можемо допомогти

    Ружицький Руслан Усі записи

    Інші статті

    Call Now Button