Альтернативна служба під час війни. Відмова від військової служби

Зміст

Захист Вітчизни і військова служба — різні обовʼязки
Заміна військової служби на альтернативну під час війни
Відмова від військової служби за релігійними переконаннями
Релігійні організації, віровчення яких забороняє користуватися зброєю
Ухилення від мобілізації через релігійні переконання
Венеціанська комісія дала висновок про альтернативну службу
Виправдальний вирок за відмову від служби через релігійні переконання
Як відмовитися від мобілізації за релігійними переконаннями
Рапорт про відмову отримати зброю через релігійні переконання

Спочатку розберемося, яке є законодавство зараз. Потім — як є на практиці і як суди вирішують такі справи. А в кінці розкажу, що робити і як себе поводити, щоб реалізувати своє право відмовитися від військової служби за релігійними переконаннями навіть під час війни.

1. Захист Вітчизни і військова служба — різні обовʼязки

Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Зверніть увагу, що захист Вітчизни і військова служба — це різні обовʼязки. Військова служба лише один зі способів захисту Вітчизни.

Тому мої клієнти, коли їх хочуть мобілізувати, видати зброю, призначити на бойову посаду, дати бойове розпорядження, завжди кажуть, що хочуть захищати Вітчизну. Вони не відмовляються від захисту Вітчизни, але відмовляються від дій, які суперечать їхнім релігійним переконанням. І просять забезпечити їм права, передбачені ст. 35 Конституції України.

2. Заміна військової служби на альтернативну під час війни

Згідно з ч. 4 ст. 35 Конституції, у разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Стаття 1 Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” каже, що альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством.

Тобто цей закон регулює заміну на альтернативну лише строкової військової служби. З цього роблять висновок, що закон не передбачає можливість заміни на альтернативну службу військової служби за мобілізацією. Але це не відповідає дійсності.

Частина 4 ст. 1 Закону України “Про військовий обовʼязок та військову службу” каже, що громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною службою згідно з Конституцією України та Законом України “Про альтернативну (невійськову) службу”.

Таким чином, право на заміну військової служби на альтернативну службу передбачає ст. 35 Конституції України та ст. 1 Закону України “Про військовий обовʼязок та військову службу”.

Закон дійсно не регулює процедуру такої заміни. Але є стаття Конституції, є закон, і якщо держава не спромоглася врегулювати це питання детальніше — це її проблеми.

Формально, якщо ТЦК хоче мобілізувати людину, а вона подає заяву що військова служба суперечить її релігійними переконаннями, то ТЦК мав би її відпустити. Тому що нема процедури, як бути з такою людиною.

Але так мало б бути. В Україні все інакше. Далі читайте, як суди застосовують ст. 35 Конституції України.

3. Відмова від військової служби за релігійними переконаннями

Суд розглядав кримінальну справу про ухилення від мобілізації. Захист казав, що релігійні переконання підсудного не дозволяють йому носити зброю. Тому він мав право на альтернативну службу. Відповідно, ухилення не вчинив.

Верховний суд виніс постанову від 02.05.2024 у справі №344/12021/22. В ній він визнав, що людина може відмовитися від військової служби з релігійних міркувань навіть в період мобілізації. Але людина повинна довести щирість цих переконань:

23. … в умовах збройної агресії російської федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров’я, безпеку інших громадян і саме існування держави, існує нагальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії і високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання конституційного обов’язку захисту Вітчизни. За таких особливих умов досягнення справедливого балансу між правом людини за статтею 9 Конвенції і статтею 35 Конституції України в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби та інтересами захисту суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод інших осіб вимагає забезпечення об’єктивної перевірки тверджень особи про несумісність її релігійних переконань з військовою службою і підтвердження доказами наявності відповідних релігійних переконань. Це не означає, що можливість здійснення права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї. Дійсно, право на свободу віросповідання має як зовнішній, так і внутрішній аспекти, й об’єднання з іншими людьми у релігійні організації як соціальні структури є лише однією з альтернативно можливих форм його зовнішнього вираження. Проте відмовляючись від служби у збройних силах з міркувань совісті, особа має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів і тверджень близьких осіб (інформацією про публічні висловлювання у минулому такої світоглядної позиції, участь у суспільних рухах пацифістської спрямованості тощо).

Тому всі, хто мають релігійні переконання, які забороняють користуватися зброєю, повинні вже збирати докази цього. Мої клієнти мають цілу папку таких доказів. Крім того, зараз вони ще й додатково активно створюють та фіксують такі докази. Бо буває, що людина 20 років є членом спільноти, а навіть фото ніякого нема і ніяких слідів своєї участі вона не залишила.

4. Релігійні організації, віровчення яких забороняє користуватися зброєю

Є офіційний Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Він затверджений постановою КМУ №2066 від 10.11.1999. В нього входять такі організації:

Адвентисти-реформисти
Адвентисти сьомого дня
Євангельські християни
Євангельські християни-баптисти
Покутники
Свідки Єгови
Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)
Християни віри євангельської (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)
Християни євангельської віри
Товариство Свідомості Крішни

Зверніть увагу на рішення суду вище. Він сказав, що людина не обов’язково має бути членом зареєстрованих релігійних організацій. Головне довести свої переконання. Тому не обовʼязково бути членом саме цих організацій. Але, звичайно, це полегшує завдання.

5. Ухилення від мобілізації через релігійні переконання

12.06.2024 року у справі №601/2491/22 Верховний Суд висловив вже іншу думку щодо відмови від військової служби за релігійними переконаннями. Він сказав, що жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення від мобілізації:

… жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов`язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни.

Суд тут допустив неправильне трактування закону. Вище я казав, що захист Вітчизни і військова служба це різні обовʼязки. В цьому ж абзаці суд змішав ці два окремі поняття.

Але таке рішення не критичне. У Верховному Суді є майже 40 суддів, які розглядають кримінальні справи. Справу розглядає колегія з трьох суддів, тому з одного і того ж питання можуть бути різні позиції. Все залежить яка індивідуальна ситуація в людини і наскільки добре адвокат її донесе до суду.

Тому в таких справах треба боротися до кінця і доводити у Верховному Суді свою позицію. Більше про ухилення від мобілізації читайте у моїй статті.

6. Венеціанська комісія дала висновок про альтернативну службу

Засуджений у цій справі подав конституційну скаргу до Конституційного суду України. Просив визнати статтю 1 Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу” такою, що не відповідає ч. 4 ст. 35 Конституції.

Не конституційним, на його думку, є те, що цей закон не передбачає можливість заміни на альтернативну службу військової служби за мобілізацією.

Думаю, суд відмовить. Судді напишуть, що цей закон регулює окремі відносини — заміну строкової служби на альтернативну. Верховна рада може прийняти закон, яким додатково врегулює також питання заміни військової служби за мобілізацією на альтернативну. Тому сам по собі цей закон конституції не суперечить.

Але важливо те, що Конституційний суд скерував у Венеціанську Комісію запит про роз’яснення щодо відмови від військової служби за релігійними переконаннями. І та вже дала висновок.

Венеціанська комісія вказала, що під час загальної мобілізації держава може певною мірою обмежувати право людини на відмову від військової служби за релігійними переконаннями. Однак таке право під час війни повністю виключати не можна. На її погляд, людину, яка відмовляється від військової служби за релігійними переконаннями, не можна змушувати носити або застосовувати зброю за жодних умов, навіть для захисту країни.

Повністю почитати розʼяснення Венеціанської комісії, щодо права на альтернативну службу під час загальної мобілізації можна за цим посиланням.

Для цілей захисту у кримінальній справі про ухилення від мобілізації цей висновок буде потужним аргументом.

7. Виправдальний вирок за відмову від служби через релігійні переконання

Київський районний суд м. Харкова виніс вирок від 19.03.2025 у справі № 953/9807/24. Суд в тому числі скористався висновком Венеціанської Комісії і виніс виправдальний вирок у справі.

Чоловік пройшов ВЛК, йому дали повістку на відправку, він не прийшов. Пояснив, що він є членом баптистської релігійної організації і не може нести військову службу.

Його релігійні переконання, безумовно, не допускають позбавляти життя інших людей, брати до рук зброю, навіть для самозахисту або з навчальною метою, а також носити військову форму і складати військову присягу.

Суд сказав, що щирість обвинуваченого жодних сумнівів не викликає. Тому складу злочину в його діях нема. Може, це рішення ще скасує апеляція, але воно — доказ, що такі справи не безнадійні. Головне мати сильного адвоката.

8. Як відмовитися від мобілізації за релігійними переконаннями

Питання відмови від військової служби від мобілізації за релігійними переконаннями складне. Однозначної робочої схеми реалізації своїх прав нема. До цього питання треба підходити індивідуально. Але є дії, які точно треба зробити, щоб свої інтереси відстояти.

Перше. Треба подати в державну адміністрацію заяву про заміну військової служби за мобілізацією на альтернативну. Зразки заяв, які гуляють в інтернеті і де написано, що просто звільнити з військової служби без її заміни на альтернативну, не правильні. Так само не правильні заяви про те, щоб дали відстрочку від мобілізації у звʼязку з релігійними переконаннями. Закон такої відстрочки не передбачає.

Якщо ТЦК вже відправляло повістки про явку, то їм також треба подати заяву про заміну військової служби на альтернативну. В мене були в практиці кейси, що ТЦК після цього просто переставала людиною цікавитися.

Друге. Треба зібрати пакет документів та інших доказів, які підтверджують релігійні переконання. Далі підготувати собі папку з такими документами і ходити з нею всюди.

В папку треба також покласти заяви, які подавалися в адміністрацію і в ТЦК, а також докази надсилання цих заяв.

Також, в папці треба мати бланк заяви в ТЦК про заміну військової служби на альтернативну. І в ній треба вказати, що ви вже зверталися з такими заявами.
Якщо вас на вулиці зловлять і завезуть в ТЦК, то у вас будуть усі документи. А на бланку заяви ви напишете назву відповідного ТЦК і поставите підпис і дату.

Якщо це все зробити, то шанси, що вас незаконно мобілізують всупереч вашим релігійним переконанням, суттєво зменшаться.

9. Рапорт про відмову отримати зброю через релігійні переконання

Як діяти, якщо вас вже мобілізували і доставили у військову частину для проходження військової підготовки.

Ми розбирали рішення Верховного Суду, де він сказав, що жодні релігійне переконання не можуть виправдати ухилення від мобілізації. Суд мотивував своє рішення тим, що чоловіка могли залучити до служби без використання зброї:

…призов ОСОБА_6 на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що він був зобов’язаний брати до рук зброю, адже він міг бути задіяний у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов’язаних із використанням зброї.

Це писали люди, які поняття не мають, що таке військова служба. Бо перше, що стається з чоловіком, коли він приходить у військову частину, — йому видають зброю. Правил, як зброю можуть не видати і як без зброї можна пройти військову підготовку, нема. Але цей аргумент суду треба враховувати.

В будь-якому випадку, якщо людину мобілізували, вона, як мінімум, може вимагати врахувати ст. 35 Конституції України. Можна вимагати в керівництва військової частини створити такі умови служби чи призначити її на таку посаду, де їй не потрібно буде користуватися зброєю.

Для того, що відстояти це право, треба вчинити такі дії:

Подати рапорт про забезпечення можливості проходити базову військову підготовку з урахуванням релігійних переконань, які забороняють користуватися зброєю.
Подати рапорт про відмову отримати зброю з відповідним обґрунтуванням.
Подати рапорт про призначення на посуду та залучення до завдань з врахування цих обставин.

Це треба робити акуратно, без сварок і образ. Неправильні слова можуть зіпсувати відносини з керівництвом військової частини. Тоді все ускладниться.
І, нагадую, що в рапортах треба наголошувати, що від захисту Вітчизни не відмовляюся.

Якщо це все грамотно зробити, тоді злочину в діях не буде. Але я рекомендую це все робити в супроводі адвоката. Бо все індивідуально.

РР адвокат