Обрати сторінку

14 Квітня, 2026

Статті 366-2 КК України та 172-6 КУпАП: відповідальність за недостовірні дані в декларації

Зміст

Декларування охоплює широке коло посадових осіб, які щороку зобов’язані звітувати про своє майно, доходи та активи. Неточні дані або запізнення з поданням декларації можуть обернутися серйозними наслідками аж до кримінального покарання з позбавленням права обіймати посади. Саме тому кожному, на кого поширюється дія цих норм, важливо розуміти, де проходить межа між дисциплінарним проступком і кримінальним злочином.

1. Що таке декларування недостовірної інформації

Таке декларування означає внесення до декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відомостей, які не відповідають дійсності понад законодавчо встановлений поріг. Обов’язок подавати таку декларацію закріплено у статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII від 14.10.2014 р.). Звіт ведеться в електронному реєстрі НАЗК і охоплює нерухомість, транспорт, корпоративні права, доходи, фінансові зобов’язання та дані про членів сім’ї декларанта.

Якщо задекларовані відомості відрізняються від достовірних більш ніж на 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вони вважаються недостовірними. Менша розбіжність кваліфікується як «неточні відомості» і тягне лише дисциплінарні заходи.

Відповідальність за недостовірні дані в декларації держслужбовця

Відповідальність за недостовірні дані залежить від суми розбіжностей між задекларованими та достовірними відомостями:

  • До 100 прожиткових мінімумів включно заходи дисциплінарного впливу.
  • Від 150 до 750 прожиткових мінімумів передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 172-6 КУпАП.
  • Від 750 до 2 500 прожиткових мінімумів передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 366-2 ккУ.
  • Понад 2 500 прожиткових мінімумів передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 366-2 ккУ.

Особи, притягнуті до відповідальності, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Для більшості це означає кінець кар’єри на публічній службі.

Які порушення можуть призвести до відповідальності

Найпоширеніші підстави для притягнення:

  1. Незазначення об’єктів декларування: нерухомість, земельні ділянки, транспорт, корпоративні права.
  2. Завищення або заниження вартості задекларованих об’єктів.
  3. Невказання членів сім’ї або їхнього майна і доходів.
  4. Несвоєчасне або неповне подання декларації без поважних причин.

Кримінальний склад виникає лише тоді, коли особа усвідомлено внесла недостовірні відомості і саме цього бажала. Помилка при заповненні, неправильне розуміння норми або звичайна неуважність злочином не є. На практиці саме це нерідко стає головним аргументом захисту, адже довести умисел у таких справах значно складніше, ніж здається на перший погляд.

2. Кримінальна відповідальність за ст. 366-2 КК України

Кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації передбачена Законом № 1074-IX від 04.12.2020 р., що набрав чинності 30.12.2020 р. До того Конституційний Суд України Рішенням № 13-р/2020 від 27.10.2020 р. визнав попередню статтю 366-1 КК неконституційною через непропорційність покарання суспільній небезпечності діяння. Ст. 366-2 ККУ є самостійним складом кримінального правопорушення і не входить до переліку корупційних злочинів у розумінні ст. 1 закону України «Про запобігання корупції», а це має практичне значення для строків давності та можливостей звільнення від відповідальності.

Зміст статті 366-2 КК України

Об’єктом злочину є встановлений порядок фінансового контролю та суспільні відносини, що забезпечують прозорість діяльності осіб, які здійснюють функції держави або місцевого самоврядування.

Суб’єкт є спеціальним. Ним може бути лише особа, зобов’язана подавати декларацію відповідно до ч. 1 і 2 ст. 45 закону України «Про запобігання корупції», зокрема Президент, народні депутати, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, поліцейські та інші публічні посадовці.

Суб’єктивною стороною є виключно прямий умисел. Верховний Суд у постанові від 12.03.2024 у справі № 676/4489/22 підтвердив, що особа повинна усвідомлювати факт внесення недостовірних відомостей і саме цього бажати. Недбалість при заповненні або добросовісна помилка складу злочину не утворюють.

Частина 1 статті 366-2 КК України

Ч. 1 ст. 366-2 КК України застосовується при розбіжності від 750 до 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Санкція передбачає:

  1. Штраф від 4 000 до 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  2. Або громадські роботи від 150 до 240 годин.
  3. Або обмеження волі до 2 років.
  4. Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Позбавлення права обіймати посади є обов’язковою додатковою мірою покарання і суд не може від неї відмовитись навіть при наявності пом’якшуючих обставин. Цю позицію підтвердив ВАКС у справі № 511/2931/25 з посиланням на практику ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії».

Частина 2 статті 366-2 КК України

Ч. 2 ст. 366-2 КК України охоплює розбіжність понад 2 500 прожиткових мінімумів. До вже перелічених санкцій ч. 1 додається позбавлення волі до 2 років, а штраф зростає до 6 000-8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 12 КК України це нетяжкий злочин. Строк давності за ч. 2 становить 3 роки з дня вчинення, тоді як за ч. 1 він дорівнює 2 рокам.

3. Підслідність за ст. 366-2 КК України

За ст. 366-2 КК України підслідність визначає, хто розслідує справу і де вона розглядатиметься. Це напряму впливає на те, яку стратегію захисту обирати і які процесуальні інструменти взагалі доступні.

Особливості кримінального провадження

Відповідно до ст. 216 і ст. 33-1 КПК України в редакції Закону № 1074-IX від 04.12.2020 р. досудове розслідування здійснює Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), а судовий розгляд є виключною юрисдикцією Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Провадження може бути закрито з кількох підстав:

  1. Закінчення строків давності за ст. 49 КК.
  2. Дійове каяття, зокрема подання виправленої декларації за ст. 45 КК.
  3. Зміна обстановки за ст. 48 КК.
  4. Передача на поруки за ст. 47 КК.

Угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим широко застосовується у практиці ВАКС і дозволяє узгодити вид та розмір покарання без повноцінного судового розгляду. В умовах воєнного стану суди враховують як додаткову пом’якшуючу обставину добровільне зобов’язання обвинуваченого перерахувати кошти на потреби Збройних Сил України.

4. Адміністративна відповідальність за ст. 172-6 КУпАП

Ст. 172-6 (в редакції Закону № 4496-IX від 17.06.2025 р.) встановлює відповідальність за порушення вимог фінансового контролю. Це правопорушення, пов’язані з корупцією, тобто діяння, які самі по собі не є корупцією, але порушують вимоги, заборони та обмеження, встановлені законом України «Про запобігання корупції».

Навіть невеликий штраф за цією статтею тягне за собою внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення за ст. 172-6 КУпАП

Склад адміністративного правопорушення охоплює три самостійних діяння:

  1. Несвоєчасне подання декларації без поважних причин (ч. 1).
  2. Неповідомлення про відкриття валютного рахунку в банку-нерезиденті або про суттєві зміни майнового стану (ч. 2).
  3. Подання завідомо недостовірних відомостей при розбіжності від 150 до 750 прожиткових мінімумів (ч. 4).

Протоколи про адміністративне правопорушення складають уповноважені особи Національної поліції, а саме управління стратегічних розслідувань. Якщо складено протокол, це не означає автоматичного покарання. Справу розглядає суд за обов’язкової участі прокурора, і лише суд встановлює вину та призначає стягнення.

Частина 1 статті 172-6 КУпАП

Ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлює відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Штраф складає від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поняття «поважних причин» у законі не визначено. Роз’яснення Вищого спеціалізованого суду відносить до них хворобу, перебування на лікуванні, стихійне лихо, технічні збої реєстру НАЗК, а також перебування під вартою. Перелік відкритий і суд оцінює кожну ситуацію окремо. На практиці протоколи часто складаються щодо вже звільнених посадовців, які не знали про обов’язок подавати декларацію наступного року після залишення посади.

Частина 2 статті 172-6 КУпАП

Ч. 2 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в банку-нерезиденті або про суттєві зміни в майновому стані. Штраф складає від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб’єктами цього правопорушення є виключно службові особи відповідального або особливо відповідального становища, або посади з високим рівнем корупційних ризиків відповідно до ст. 51-3 Закону «Про запобігання корупції». Повторне порушення протягом року (ч. 3) тягне штраф до 300 неоподатковуваних мінімумів з конфіскацією доходів і позбавленням права обіймати певні посади строком на 1 рік.

5. Строки притягнення до відповідальності за ст. 172-6 КУпАП

Перевірка строків є першим і нерідко вирішальним кроком при оцінці будь-якої адміністративної справи. Саме за 172-6 КУпАП строки притягнення стають підставою для закриття провадження, і до суті справи взагалі не доходить.

Особливості застосування строків у практиці судів

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом 6 місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення.

За ч. 1 ст. 172-6 КУпАП строки притягнення починають спливати з моменту, коли уповноважений орган дізнався або мав дізнатись про факт порушення, а не з дати фактичного складання протоколу. Якщо шестимісячний або дворічний строк пропущено, справа підлягає закриттю незалежно від наявності вини. Суди послідовно дотримуються цієї позиції, оскільки пропуск строків є самостійною процесуальною підставою, що не потребує оцінки обставин правопорушення по суті.

6. Судова практика щодо недостовірного декларування

Судова практика накопичила достатньо рішень, щоб говорити про стійкі тенденції. ВАКС і місцеві суди вже напрацювали підходи до кваліфікації таких справ, визначення розміру покарання і того, які обставини насправді впливають на вирок, а які залишаються лише формальністю.

Судова практика за ст. 366-2 КК України

Найчастіше у таких справах суди призначають штраф від 51 000 до 68 000 грн і позбавляють права обіймати посади на 1-3 роки. У справах № 991/503/23 і № 201/6498/25 саме такі санкції отримали суддя та директор комунального закладу. У справі № 991/1126/23 народний депутат, який не задекларував нерухомість в Іспанії, отримав штраф 51 000 грн і позбавлення права обіймати посади на 1 рік, але від покарання був звільнений через закінчення строків давності.

Угода про визнання винуватості у ВАКС працює і активно використовується. У справі № 991/9232/25 депутат Харківської обласної ради, в якого розбіжності перевищили 10 млн грн, уклав угоду з прокурором і зобов’язався перерахувати 2 млн грн на ЗСУ. Суд призначив 1 рік умовно і прямо вказав, що в умовах війни фінансова підтримка армії є самостійним суспільним інтересом, який береться до уваги при затвердженні угоди.

Громадські роботи призначаються рідко. У справі № 579/1873/21 депутат за угодою отримав 150 годин громадських робіт і позбавлення права обіймати посади на 1 рік.

Обставини, що реально впливають на зменшення покарання:

  1. Щире каяття і визнання вини.
  2. Відсутність попередніх судимостей.
  3. Утримання неповнолітніх дітей.
  4. Волонтерська діяльність або підтримка ЗСУ.
  5. Статус учасника бойових дій.

Обтяжуючою обставиною є повторність вчинення. У справі № 521/7238/25 навіть статус учасника бойових дій і щире каяття не дозволили уникнути більшого штрафу через повторність порушення.

Виправдувальні вироки у цій категорії справ майже завжди пов’язані з недоведеністю умислу. Саме умисел є тим елементом складу злочину, який прокурору найважче довести, і саме тут найчастіше виникають підстави для захисту. У справі № 991/2084/23 поліцейського виправдали тому, що білінг не підтвердив спільного проживання з особою понад 183 дні. Без цього факту не було підстав вважати її членом сім’ї декларанта, а отже і обов’язку декларувати її майно.

У справі № 991/174/23 оренда квартири депутата публічно фігурувала у виплатах Верховної Ради і була доступна будь-кому. Суд вирішив, що людина, яка нічого не приховувала від публічного доступу, не могла мати умислу на приховування, і виправдав.

У нас є схоже провадження за 366-2 ккУ, що наразі перебуває на розгляді суду. Клієнт, державний службовець з фінансовою освітою, але без юридичних знань, не вказав у декларації квартиру, набуту за договором довічного утримання. Він щиро вважав, що право власності перейде до нього лише після смерті відчужувачів.

У тексті договору було нотаріальне застереження з формулюванням, яке він сприйняв як збереження права власності за попередніми власниками. Квартира не приносила йому жодного доходу, тобто він не міг її продати, здати в оренду чи навіть заселитись, натомість щомісяця витрачав власні кошти на утримання відчужувачів. Відомості про це майно були у відкритому Державному реєстрі речових прав, тож жодного реального сенсу їх приховувати просто не існувало.

Після запиту НАЗК клієнт одразу виправив декларацію і на кожній стадії послідовно пояснював, як сталася помилка. Верховний Суд у постанові від 12.03.2024 у справі № 676/4489/22 вказав, що якщо прокурор не може спростувати обґрунтовані версії захисту, вина поза розумним сумнівом не вважається доведеною. Тому очікуємо рішення.

Судова практика за ст. 172-6 КУпАП

За ч. 1 ст. 172-6 КУпАП судова практика свідчить, що провадження закривають при пропуску строків або коли особа доводить поважні причини прострочення. Якщо характеристика позитивна і реальної шкоди не завдано, суд може обмежитись усним зауваженням.

У свою чергу, за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП судова практика є послідовною. Суди вимагають доказів умислу, розміру розбіжностей і належності особи до суб’єктів декларування. Якщо вину доведено, стандартне стягнення складає від 17 000 до 42 500 грн із обов’язковим внесенням до Реєстру порушників.

7. Адвокат по статті 366-2 ККУ та 172-6 КУпАП

Адвокат забезпечує захист на кожній стадії провадження, а саме:

  1. Аналіз декларації та оцінка ризиків до початку офіційного провадження.
  2. Перевірка строків давності і процесуальних підстав для закриття справи.
  3. Оскарження висновку НАЗК або протоколу Національної поліції.
  4. Збір доказів поважних причин або відсутності умислу.
  5. Участь у допитах і надання пояснень детективам НАБУ.
  6. Формування позиції захисту та підготовка клопотань для суду.
  7. Переговори з прокурором щодо угоди про визнання винуватості.
  8. Підготовка апеляційних і касаційних скарг.

8. Юридична допомога у справі про недостовірні дані в декларації

Юридична допомога потребує не лише знання антикорупційного законодавства, а й розуміння внутрішньої логіки таких проваджень. Адвокат Руслан Ружицький супроводжує клієнтів на всіх стадіях кримінального провадження, представляє їх інтереси у Національному антикорупційному бюро та Вищому антикорупційному суді, формуючи правову позицію захисту задовго до того, як обвинувачення набуває остаточного вигляду. Практика переконливо свідчить, що у справах цієї категорії саме якість захисної стратегії нерідко визначає підсумковий результат більше, ніж фактичні обставини провадження.

9. Поширені запитання

1️⃣ Чи може перевірка декларації розпочатися після повідомлення від інших осіб?

Так. НАЗК має право ініціювати повну перевірку на підставі звернень громадян, журналістів або державних органів. Навіть анонімне повідомлення третіх осіб є достатньою підставою для початку перевірки. На практиці це означає, що декларант може дізнатися про перевірку вже після того, як вона фактично розпочалася, а не до. Саме тому важливо не чекати офіційного повідомлення, а звернутися до адвоката по статті 172-6 КУпАП або 366-2 ККУ одразу, щойно з’явилися будь-які ознаки того, що декларація може стати предметом перевірки.

2️⃣ Чи можуть перевіряти декларації за попередні роки?

Так, але в межах строків: для 172-6 КУпАП не пізніше 2 років з дня вчинення, для 366-2 ККУ 2 або 3 роки залежно від частини. Хоча НАЗК має доступ до всіх декларацій у реєстрі незалежно від звітного року.

3️⃣ Чи може справа розглядатися без присутності особи?

В адміністративному провадженні присутність особи є обов’язковою (ст. 268 КУпАП). У кримінальному розгляд без обвинуваченого допускається лише у виняткових випадках, прямо передбачених КПК України. Пасивна поведінка у будь-якому провадженні суттєво знижує шанси на позитивний результат.

РР адвокат

Первинна юридична консультація

Опишіть ситуацію і ми скажемо чим можемо допомогти

    Ружицький Руслан Усі записи

    Інші статті

    Call Now Button