Граничний вік перебування в запасі та на військовій службі

Зміст

1. Що означає граничний вік військовозобов’язаних
2. Граничний вік перебування в запасі
3. Граничний вік перебування у військовому резерві
4. Граничний вік перебування на військовій службі
5. Зняття з військового обліку за віком
6. Юридична допомога щодо зняття з військового обліку
7. Поширені запитання

Питання про те, до якого моменту громадянин несе військовий обов’язок, є одним із найбільш поширених у практиці військового права. Чинне законодавство України чітко визначає граничний вік військовозобов’язаних, однак його практичне застосування потребує детального аналізу з урахуванням змін, що набрали чинності в умовах воєнного стану. Особливо це стосується розмежування понять перебування на військовому обліку, у запасі та у військовому резерві, оскільки для кожної категорії встановлено окремі правові особливості. Крім того, значення має належне визначення розряду запасу, адже саме від нього залежить момент виключення з обліку. Неправильне трактування цих норм на практиці може призводити до безпідставних викликів до ТЦК або відмови у виключенні з реєстру. Тому застосування вікових критеріїв має здійснюватися з урахуванням системного аналізу профільного законодавства та підзаконних актів.

1. Що означає граничний вік військовозобов’язаних

Поняття «військовозобов’язаний» закріплене у ст. 1 Закону № 2232-XII. Відповідно до його норм, граничний вік – це вік другого розряду запасу, після досягнення якого особа остаточно втрачає статус військовозобов’язаного і підлягає виключенню з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Хто належить до військовозобов’язаних та резервістів

Законодавство відносить до цієї категорії таких осіб:

1. Особи рядового, сержантського і старшинського складу запасу.
2. Молодший, старший та вищий офіцерський склад запасу.
3. Резервісти, що уклали контракт про службу у військовому резерві.

Граничний вік перебування на військовому обліку

Граничний вік є єдиним для всіх осіб, які перебувають на обліку, незалежно від того, до якої категорії вони належать. Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону № 2232-XII, граничним для мети виключення є вік другого розряду запасу.

Отримати консультацію

2. Граничний вік перебування в запасі

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює розряди запасу залежно від звання та віку. Перший і другий розряди визначаються окремо, при цьому другий є граничним для мети зняття з обліку. Конкретні вікові межі для другого розряду:

1. рядовий, сержантський і старшинський склад – до 60 років;
2. молодший та старший офіцерський склад – до 60 років;
3. вищий офіцерський склад – до 65 років.

Граничний вік перебування в запасі чоловіків рядового і сержантського складу становить 60 років. Це уніфікована норма, що поширюється на переважну більшість військовозобов’язаних незалежно від дати їхньої постановки на облік.

Важливо враховувати законодавчу ретроспективу. До 2014 року ця межа для рядового складу складала лише 40 років. Законом № 1169-VII від 27.03.2014 її підвищено до 50, а Законом № 1604-VII від 22.07.2014 – граничний вік військовозобов’язаних рядового і сержантського складу збільшено до 60 років. Верховний Суд у справі № 160/25500/23 підтвердив, що законодавчі зміни автоматично поширюються на всіх осіб, які не досягли нової вікової межі на момент набрання змінами чинності. Тобто особи, виключені з обліку при досягненні 40 чи 50 років, але молодші за 60, знову вважаються військовозобов’язаними за чинним законом.

3. Граничний вік перебування у військовому резерві

Стаття 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює розряди запасу залежно від звання та віку. Водночас граничний вік перебування в запасі та у військовому резерві є підставою для автоматичного виключення з реєстру незалежно від форми участі особи у системі військового обліку.

Граничний вік перебування в запасі офіцерів другого розряду становить:

1. молодший та старший офіцерський склад – до 60 років;
2. вищий офіцерський склад – до 65 років.

Для резервістів граничний вік перебування у запасі є аналогічним показникам для запасу відповідного звання. Контракт резервіста припиняє дію в день досягнення цієї вікової межі, після чого особа виключається з реєстру.

Різниця між запасом і військовим резервом

Ключова різниця між запасом і резервом не у вікових межах, а у правовому навантаженні, адже резервіст зобов’язаний регулярно проходити збори та підтримувати бойову готовність, тоді як особа запасу лише перебуває на обліку. Разом із тим вік перебування у запасі є однаковою підставою для виключення з реєстру для обох категорій незалежно від їхньої службової чи облікової категорії.

Отримати консультацію

4. Граничний вік перебування на військовій службі

Статтею 22 Закону № 2232-XII окремо визначено граничний вік перебування на військовій службі для осіб, які фактично перебувають у лавах Збройних Сил – за контрактом або у зв’язку з мобілізацією в особливий період. Ці норми не поширюються безпосередньо на осіб запасу та резерву.

До якого віку можна проходити військову службу

У мирний час (контрактна служба):

1. рядовий та молодший сержантський і старшинський склад – до 45 років;
2. вищий сержантський і старшинський склад – до 55 років;
3. молодший офіцерський склад – до 45 років;
4. вищий офіцерський склад – до 60 років.

В умовах особливого періоду (воєнного стану) вказані межі підвищено: для рядового, сержантського і старшинського, молодшого та старшого офіцерського складу – до 60 років; для вищого офіцерського складу – до 65 років. Проходити військову службу понад ці межі можна лише за рішенням Міністра оборони та за умови визнання особи придатною до служби за висновком ВЛК.

На підставі Указу Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 та Положення про проходження громадянами України служби у ЗСУ, військовослужбовця може бути залишено на службі понад граничний вік ще на строк до 5 років – за наявності бойового досвіду, відповідного рівня командирської підготовки та позитивного висновку ВЛК. Якщо рішення про продовження не прийнято, особа включається до плану звільнення на наступний рік.

Отримати консультацію

5. Зняття з військового обліку за віком

Зняття з обліку за віком передбачає автоматичне виключення особи з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів після досягнення встановленого законодавством граничного віку.

Порядок зняття з військового обліку за віком

Порядок зняття визначається п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII та Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Підставою є досягнення громадянином граничного вікового порогу другого розряду запасу.

З жовтня 2025 року процедуру суттєво спрощено. Відповідно до Постанови КМУ від 29.09.2025 № 1203, виключення з військового обліку за віком здійснюється автоматично через Єдиний державний реєстр у день досягнення особою 60 або 65 років. Особисте відвідування ТЦК та СП для цього більше не є обов’язковим.

Вік зняття з військового обліку фіксується у реєстрі автоматично, а у військово-обліковому документі проставляється відмітка «Виключено з військового обліку за віком». Сам документ не вилучається і залишається у особи як підтвердження зміни її правового статусу.

Практичні аспекти, що мають значення:

1. Особа, виключена з реєстру, не підлягає призову та не зобов’язана проходити ВЛК.
2. Роботодавець зобов’язаний протягом 7 днів з дня досягнення граничного віку внести відмітку до персонального списку обліку.
3. У разі отримання повістки після виключення, слід письмово звернутися до районного ТЦК із вимогою надати пояснення.
4. Якщо ТЦК бездіяльний або незаконно утримує особу в реєстрі, є підстави для оскарження до окружного адміністративного суду.

6. Юридична допомога щодо зняття з військового обліку

Попри автоматизацію процедури виключення, технічні помилки в реєстрі та похибки персонального обліку трапляються. Особа може отримати повістку або формально залишатися у статусі військовозобов’язаного навіть після досягнення граничного віку. У таких ситуаціях юридична допомога є першочерговою потребою, адже неправомірна бездіяльність ТЦК вимагає кваліфікованого реагування.

Руслан Ружицький – адвокат, що надає правову допомогу у спорах із ТЦК та СП. Він готує звернення, скарги та позовні заяви до адміністративного суду, а також представляє інтереси клієнтів на всіх стадіях провадження. Досвід адвоката Ружицького охоплює як досудове врегулювання суперечок, так і ефективний судовий захист прав осіб, що зіткнулися з незаконними діями у сфері військового обліку.

Отримати консультацію

7. Поширені запитання

1️⃣ Чи потрібно проходити ВЛК перед зняттям з військового обліку за віком?

Ні. Відповідно до Постанови КМУ № 1203 від 29.09.2025, виключення з реєстру відбувається автоматично після досягнення граничного віку другого розряду запасу. Законодавство не ставить таке виключення у залежність від стану здоров’я особи, а тому проходження військово-лікарської комісії не є обов’язковим. ВЛК проводиться у випадках визначення придатності до служби або встановлення причинного зв’язку захворювання, але не для зняття з обліку за віком. Вимога пройти ВЛК у такій ситуації може розцінюватися як перевищення повноважень.

2️⃣ Чи можуть викликати до ТЦК після досягнення граничного віку перебування в запасі?

Ні. Після досягнення встановленого граничного віку особа підлягає виключенню з реєстру військовозобов’язаних і втрачає відповідний правовий статус. З цього моменту вона не підлягає мобілізації, уточненню облікових даних чи іншим заходам військового обліку. Надсилання повістки або виклик до ТЦК після такого виключення суперечить вимогам законодавства. У разі отримання повістки доцільно направити письмову заяву з посиланням на досягнення граничного віку та вимагати приведення облікових даних у відповідність. За відсутності реагування дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до адміністративного суду як протиправні.

3️⃣ Чи може адвокат допомогти, якщо не знімають з військового обліку?

Так. У випадках, коли ТЦК не здійснює автоматичного виключення з реєстру або безпідставно затягує процедуру, необхідно правильно зафіксувати порушення та підготувати обґрунтовану правову позицію. Проводиться аналіз облікових даних, перевіряється відповідність віку вимогам законодавства та готуються офіційні звернення до відповідного органу. У разі відмови або бездіяльності подається адміністративний позов про зобов’язання вчинити дії щодо виключення з військового обліку. Судова практика підтверджує, що за наявності належних доказів досягнення граничного віку такі вимоги визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню. У такій ситуації доцільно звернутися до адвоката з питань граничного віку військовозобов’язаних, який підготує необхідні звернення до ТЦК та, у разі потреби, забезпечить представництво інтересів у адміністративному суді.