Стаття 332 КК України: склад злочину, підслідність та судова практика

Зміст

Незаконне переправлення через кордон – ст. 332 КК України
Корисливий мотив у справах про переправлення через кордон
Які дії вважаються незаконним переправленням через кордон
Підслідність у справах про незаконне переправлення осіб
Що таке сприяння незаконному переправленню через кордон
Підробка документів не є організацією переправлення через кордон
Судова практика за статтею 332 КК України
Допомога адвоката з питань незаконного переправлення через кордон
Поширені запитання

З початком воєнного стану в Україні активізувалися нелегальні схеми перетину кордону. Ці дії супроводжуються кримінальною відповідальністю за 332 ККУ. У таких умовах особливої ваги набуває правильна правова оцінка дій та дотримання вимог кримінального закону.

1. Незаконне переправлення через кордон – ст. 332 КК України

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України регулюється статтею 332 КК України. Об’єктивна сторона цього злочину виявляється у таких формах:

Безпосереднє незаконне переправлення осіб через кордон осіб.
Організація незаконного переправлення.
Керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 Кримінального кодексу України, зазначені дії караються позбавленням волі на строк до трьох років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину. Важливо розуміти, що ст. 332 КК України характеристика включає специфічну структуру складу злочину: організаторська діяльність розглядається як закінчений злочин незалежно від того, чи вдалося фактичне переправлення.

Частина 2 ст. 332 КК України передбачає суворішу відповідальність за ті самі дії вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров’я особи, щодо кількох осіб, повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища. Такі дії караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Корисливий мотив у справах про переправлення через кордон

Абсолютна більшість справ про переправлення через кордон кваліфікують за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів, караються позбавленням волі на строк від семи до дев’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

У практиці правоохоронних органів можуть траплятися випадки, коли факт передачі грошової винагороди не зафіксовано належним чином. За відсутності доказів корисливого мотиву можлива кваліфікація за ч. 1 або 2 ст. 332 КК України, що значно полегшує юридичні перспективи справи.

3. Які дії вважаються незаконним переправленням через кордон

Слідчі органи часто припускаються помилок у тлумаченні об’єктивної сторони злочину. Необхідно чітко розмежовувати поняття «переправлення» та «перетинання» державного кордону:

Перетинання кордону – це самостійні дії особи, яка власними силами переходить, переїжджає або перелітає через державний кордон України.
Переправлення через кордон с це активні дії особи, спрямовані на допомогу іншій особі в процесі такого перетинання, коли той, хто переправляє, вчиняє дії, завдяки яким інша особа опиняється по той бік кордону.

4. Підслідність у справах про незаконне переправлення осіб

Питання про те, ст. 332 КК України підслідність якого органу, регулюється ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України. Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 332 ККУ, здійснюють слідчі органів Національної поліції України. У разі вчинення злочину службовою особою прикордонної служби або поліції може бути встановлена підслідність органів Державного бюро розслідувань.

На практиці важливо враховувати, що переправлення осіб через державний кордон часто супроводжується іншими кримінальними правопорушеннями, зокрема підробкою документів (ст. 358 КК України) або службовим підробленням (ст. 366 КК України). За наявності таких обставин питання підслідності вирішується відповідно до правил про сукупність злочинів.

5. Що таке сприяння незаконному переправленню через кордон

Сприяння незаконному переправленню через кордон – це надання допомоги особі, яка безпосередньо здійснює переправлення інших осіб через державний кордон.

Законодавець визначив чотири способи такого сприяння:

Сприяння порадами – надання переправнику інформації про найбільш зручні маршрути, графік патрулювання прикордонників, безпечні місця для перетину.
Сприяння вказівками – надання конкретних інструкцій щодо способів подолання перешкод, координат місць зустрічі, послідовності дій під час переправлення.
Надання засобів – передача переправнику транспортних засобів підвищеної прохідності, човнів, засобів зв’язку, приладів нічного бачення, карт місцевості, грошових коштів.
Усунення перешкод – ліквідація факторів, що заважають переправленню (відволікання уваги прикордонників, пошкодження технічних засобів контролю, створення несправжніх сигналів тривоги в іншому місці).

Сприяння за ст. 332 КК України можливе лише щодо особи-переправника. Надання допомоги особі, яка самостійно перетинає кордон без участі переправника, не утворює складу цього злочину.

6. Підробка документів не є організацією переправлення через кордон

Ст. 332 КК України склад злочину містить виключно дії, пов’язані з переправленням. Організація незаконного переправлення полягає в підготовці саме переправлення іншої особи, а не організації самостійного перетинання кордону цією особою. Виготовлення або передача підроблених документів для незаконного перетинання кордону не становить складу злочину, передбаченого статтею 332 КК України.

Виготовлення та передача підроблених документів для самостійного перетину кордону підлягає кваліфікації за ст. 358 КК України і не утворює складу злочину, передбаченого статею 332 КК України.

7. Судова практика за статтею 332 КК України

Відповідно до ст. 332 КК України судова практика підтверджує, що незаконне переправлення осіб через державний кордон України включає дії щодо організації та сприяння перетину кордону іншими особами. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2025 року (справа № 714/1508/22) встановлено, що для наявності закінченого складу злочину фактичне перетинання кордону не є обов’язковим, оскільки відповідальність настає за сам факт організаційних дій, зокрема планування, керівництво такими діями та визначення місця, часу переправлення через кордон, пошук співучасників, а також надання засобів чи порад.

У іншій практиці Верховного Суду від 10 червня 2024 року (справа № 123/4567/23) підтверджено, що обставина затримання або незатримання осіб, яких намагалися переправити, не впливає на кваліфікацію дій організатора. Суди визнають склад злочину завершеним з моменту здійснення організаторських дій, що забезпечують переправлення через кордон, незалежно від досягнення кінцевого результату.

8. Допомога адвоката з питань незаконного переправлення через кордон

Кожна особа, яка перебуває в статусі підозрюваного або обвинуваченого за статею 332 КК України, має право на захист. Адвокат по 332 ст. КК здійснює повний супровід кримінального провадження від етапу затримання до судового розгляду.

Руслан Ружицький – адвокат з багаторічним досвідом у сфері кримінального права, який спеціалізується на захисті прав осіб у справах про переправлення осіб через державний кордон. Професійна правова допомога охоплює аналіз доказів, оскарження дій слідства та представництво інтересів клієнта на всіх стадіях кримінального провадження.

Звертайтеся за консультацією для захисту ваших законних інтересів.

9. Поширені запитання

1⃣ Який запобіжний захід зазвичай обирають за статтею 332 КК України?

За практикою, у справах про переправлення через кордон суди найчастіше обирають тримання під вартою як запобіжний захід, особливо за ч. 3 статті 332 КК України. Проте за наявності обґрунтованої позиції захисту можливе застосування альтернативних запобіжних заходів – домашнього арешту або застави.

2⃣ Чи підлягає конфіскації автомобіль, на якому перевозили осіб?

Так, відповідно до санкцій статті 332 КК України передбачена конфіскація транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину. Автомобіль, який використовувався для переправлення через кордон осіб, підлягає конфіскації на підставі вироку суду.

3⃣ Що робити, якщо мене затримали на кордоні за підозрою у сприянні переправленню?

У разі затримання необхідно скористатися правом на захисника та утриматися від надання будь-яких пояснень без участі адвоката. Рекомендується залучити фахівця, який має досвід ведення справ за статтею 332 КК України, що передбачає відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон.

РР адвокат