Перевищення влади військовою службовою особою: cтаття 426-1 ККУ та 172-14 КУпАП

1. Що передбачає стаття 426-1 КК України
2. Перевищення службових повноважень у ЗСУ
3. Склад злочину за статтею 426-1 КК України
4. Підслідність кримінальних справ за статтею 426-1 ККУ
5. Судова практика за статтею 426-1 КК України
6. Стаття 172-14 КУпАП: перевищення службових повноважень
7. Юридична допомога при перевищенні службових повноважень у ЗСУ
8. Поширені запитання

Питання відповідальності командирів за незаконні дії щодо підлеглих особливо загострилося в умовах повномасштабної збройної агресії. Кримінальний кодекс України містить спеціальну норму для таких ситуацій – ст. ККУ 426-1, що захищає військовослужбовців від свавілля керівництва. Паралельно діє адміністративна відповідальність за КУпАП 172-14. Обидві норми спрямовані на підтримання законності у Збройних силах України.

1. Що передбачає стаття 426-1 КК України

Ст. 426-1 Кримінального кодексу встановлює відповідальність за умисне вчинення дій, що явно виходять за межі наданих військовій службовій особі повноважень, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду. Це спеціальна норма виключно для військової сфери із суттєво суворішими санкціями порівняно із загальними нормами про службові зловживання. Покарання диференційоване і залежить від характеру діяння та умов його вчинення, загалом від обмеження волі до позбавлення волі строком до 12 років.

Які дії вважаються перевищенням влади військовою службовою особою

Перевищення влади особи, яка є службовою – це умисні дії командира або начальника, що виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень. До таких дій належать:

1. Незаконне притягнення підлеглого до матеріальної або дисциплінарної відповідальності без достатніх підстав.
2. Застосування нестатутних заходів впливу: шантаж, приниження честі та гідності підлеглого.
3. Застосування насильства щодо підлеглого – фізичного або психічного (погрози, побої, тілесні ушкодження).
4. Підбурювання підлеглих до вчинення злочинів.
5. Неправомірне втручання в діяльність державних органів.

Обов’язковою умовою кримінальної відповідальності є наявність причинного зв’язку між вчиненим діянням та настанням шкідливих наслідків.

Отримати консультацію

2. Перевищення службових повноважень у ЗСУ

Перевищення влади командуванням охоплює широке коло протиправних дій командного складу, що підривають боєздатність і дисципліну у війську. Законодавець виокремив цю категорію злочинів у самостійну норму саме через підвищену суспільну небезпечність таких діянь у воєнний час.

Перевищення влади військовим командуванням

Перевищення влади командуванням ЗСУ проявляється у незаконному застосуванні дисциплінарних стягнень, безпідставному обмеженні військовослужбовців у правах і законних гарантіях проходження служби, а також використанні підлеглих у власних протиправних інтересах. Такі дії, залежно від характеру та тяжкості наслідків, підлягають кваліфікації за частинами 1-3, ст. ККУ 426-1, при цьому застосування зброї визнається кваліфікуючою ознакою та охоплюється частиною 3 цієї статті.

В умовах особливого періоду, зокрема воєнного стану або бойової обстановки, істотно підвищують суспільну небезпечність таких діянь, оскільки повноваження командирів розширюються, а ефективний контроль за їх реалізацією ускладнюється. У зв’язку з цим ч. 5 ст. 426-1 КК України передбачає найбільш сувору відповідальність — позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

3. Склад злочину за статтею 426-1 КК України

Для правильної кваліфікації важливо розуміти всі елементи складу злочину. Перевищення службових повноважень посадовою особою у військовій сфері має специфіку суб’єкта та особливі кваліфікуючі ознаки, що відрізняють цю норму від загальної статті 365 ККУ.

Об’єкт і об’єктивна сторона злочину

Безпосередній об’єкт – встановлений порядок здійснення командирами своїх службових функцій. Додатковим об’єктом за частиною 2 є честь і гідність підлеглого, а при застосуванні насильства також його здоров’я та свобода.

Об’єктивна сторона включає три обов’язкові елементи:

1. Діяння – дії, що явно виходять за межі повноважень, наданих військовій службовій особі.
2. Наслідки – істотна шкода (за ч. 1–2) або тяжкі наслідки (за ч. 3).
3. Причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Суб’єктивна сторона правопорушення

Суб’єкт злочину – спеціальний, тобто військова службова особа згідно з приміткою до статті 425 ККУ. За частиною 2 – виключно військовий начальник, наділений дисциплінарною владою щодо підлеглих. Суб’єктивна сторона характеризується умислом щодо самого діяння. Щодо наслідків закон допускає як умисел, так і необережність.

Отримати консультацію

4. Підслідність кримінальних справ за статтею 426-1 ККУ

За 426-1 ККУ підслідність визначається статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України. Досудове розслідування проводять слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР), уповноваженого розслідувати злочини військовослужбовців. Процесуальне керівництво та нагляд здійснює прокуратура. Підозрюваний має право на захисника з моменту початку провадження, тому залучення адвоката по статті 426-1 ККУ вже на стадії допиту є критично важливим кроком.

5. Судова практика за статтею 426-1 КК України

За ст. 426-1 ККУ судова практика формується переважно постановами Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Показовою є справа № 216/1675/22 від 15 жовтня 2024 року, де військовослужбовець побив підлеглого у стані алкогольного сп’яніння і той загинув на місці. Засудженому інкримінували ст. ККУ 426-1 та статтю 119 ККУ (вбивство через необережність).

Верховний Суд скасував вироки попередніх інстанцій, закрив кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК закрити на підставі п. 2 ч. 1 статті 284 КПК і визнав особу засудженим за ч. 1 ст. 119 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Суд наголосив, що сам факт статусу військового начальника є недостатнім, необхідно доводити умисел на порушення порядку несення служби. Справу направлено на новий розгляд.

Отримати консультацію

6. Стаття 172-14 КУпАП: перевищення службових повноважень

Ст. 172-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплює відповідальність за перевищення службових повноважень купап – дії посадових осіб, що не досягають рівня злочину.

КУпАП 172-14 передбачає накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи. Від кримінальної відповідальності за ст. 426-1 КК України ця норма відрізняється насамперед відсутністю ознаки «істотної шкоди» як обов’язкового елементу складу. Правильне розмежування між КУпАП 172-14 і кримінальною статтею є вирішальним для кваліфікації та має пряме значення для правової позиції захисту.

7. Юридична допомога при перевищенні службових повноважень у ЗСУ

Юридична допомога передбачає комплексний захист прав військовослужбовця:

1. правовий аналіз обставин справи та кваліфікацію дій командира;
2. підготовку і подачу скарг до ДБР, прокуратури або командування;
3. представництво інтересів на всіх стадіях кримінального провадження;
4. оскарження незаконних наказів і рішень у судовому порядку.

Руслан Ружицький – адвокат у галузі військового та кримінального права. У своїй практиці він зосереджується на формуванні ефективної правової позиції з урахуванням актуальної судової практики Верховного Суду та особливостей правозастосування в умовах воєнного стану.

Отримати консультацію

8. Поширені запитання

1️⃣ Чи може військовослужбовець відмовитись виконувати незаконний наказ?

Так. Стаття 60 Конституції України та стаття 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» закріплюють право на відмову від явно злочинного наказу. Виконання такого наказу не звільняє від кримінальної відповідальності.

2️⃣ Чим відрізняється дисциплінарна відповідальність від кримінальної?

Дисциплінарна відповідальність застосовується за проступки без ознак злочину за рішенням командира. Кримінальна відповідальність за перевищення службових повноважень ЗСУ настає лише при доведеності умислу та істотної шкоди й встановлюється виключно судом у межах кримінального провадження.

3️⃣ Чи може військовослужбовець оскаржити дії командира?

Так. Скарга подається до ДБР, прокуратури або адміністративного суду. КУпАП 172-14 та ККУ 426-1 є правовими підставами для притягнення командира до відповідальності залежно від характеру і тяжкості наслідків його дій.