Повістки на вулиці, силою тягнуть в ТЦК
Руслан Ружицький
адвокат
Зміст
- Підстава для перевірки документів на вулиці
- Поліцейський може перевірити документи безпідставно
- Потрібно носити з собою паспорт чи достатньо посвідчення водія
- Повістки на вулиці і передача персональних даних
- Закон про захист персональних даних на повістки не поширюється
- Передача персональних даних для оформлення повістки не є злочином
- Верховний суд визнав, що повістка на вулиці не порушує прав людини
- Примусове доставлення до військкомату
- Доставляти примусово у військкомат може тільки поліція
- Чи є примусове доставлення у військкомат незаконним?
1. Підстава для перевірки документів на вулиці
Давайте порівняємо, як це питання регулюється у мирний і у воєнний час.
Стаття 32 Закону України “Про Національну поліцію” передбачає випадки, коли поліцейський має право вимагати в людини пред’явити документи, що посвідчують особу. Закон передбачає 6 підстав.
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
7) перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
Що ж це за порядок? Він називається Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затв. постановою КМУ від 29.12.2021 №1456 (далі – Порядок).
Пункт 7 Порядку передбачає, що уповноважена особа має право перевіряти документи у семи випадках. З них 6 випадків такі самі, як має поліція у мирний час, і є лише один додатковий пункт:
порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.
Також цей Порядок передбачає право зупиняти машини на блокпостах без перевірки документів. Щоб перевірити документи особи, має бути одна з підстав, названих вище.
2. Поліцейський може перевірити документи безпідставно
Найпростіше – йому здалося, що ви перебуваєте в розшуку.
По-друге, навіть якщо поліцейський безпідставно перевірить документи, а довести це неможливо, то криміналу тут точно не буде. Навіть довести, що це заподіяло якусь шкоду людині, важко. Я, наприклад, не зустрічав відповідних рішень судів.
Але це не означає, що ви не маєте питати в поліцейського, яка підстава для перевірки. Ця інформація може бути корисна в подальшому, адже, як було зазначено вище, такої підстави для перевірки документів як перевірка дотримання правил військового обліку чи для виписування повістки у військкомат нема.
3. Потрібно носити з собою паспорт чи достатньо посвідчення водія
Мене запитують чи обовʼязково носити з собою паспорт чи достатньо посвідчення водія. Пункт 8 Порядку каже нам, що:
8. У разі відсутності в особи документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
А в пункті 7 Порядку зазначено:
7. Уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:.
Є Закон “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”. У ньому вказано, що документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є (1) паспорт громадянина України, (2) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; та інші документи.
4. Повістки на вулиці і передача персональних даних
Чи можуть взагалі працівники військкоматів перевіряти документи?
Не можуть.
По-перше, як ми вже з’ясували, в законодавстві нема такої підстави для перевірки документів як перевірка дотримання порядку військового обліку.
По-друге, працівники військкомату взагалі не наділені повноваженнями перевіряти документи особи. Непрямим підтвердженням цього є те, що військові завжди на вулиці ходять з працівником поліції, і саме він просить показати документи.
Працівники військкомату самі розуміють, що не мають права перевіряти документи, тому й залучають до цього поліцейських.
Звідси виникає питання щодо передачі персональних даних. Чи може працівник поліції після того, як уточнив ваші дані, передати їх працівнику військкомату?
5. Закон про захист персональних даних на повістки не поширюється
Ви могли чути, що блогери в інтернеті говорять, що передавати ці дані не можна, це незаконно, це порушує закон про захист персональних даних.
Справді, є Закон, який так і називається “Про захист персональних даних”.
Про що говорить його Стаття 1 Сфера дії закону:
Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Отже, на ситуацію, коли поліцейський дивиться ваш документ і каже працівнику військкомату ваше прізвище та адресу, цей закон не поширюється.
6. Передача персональних даних для оформлення повістки не є злочином
Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, –
ПІБ і адреса проживання дійсно є конфіденційною інформацією. Але чи вважатиметься це злочином? Насправді, ні.
Поліцейський є службовою особою. В них є свій розділ в КК про службові злочини, і є спеціальна стаття 365 про перевищення службових повноважень. Там йдеться про таке:
Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, –
Тобто, по-перше, має бути явний вихід за межі повноважень. Як на мене, передача таких даних не є явним перевищенням повноважень, хоча дискутувати про це можна.
А по-друге, має бути істотна шкода, а тут її точно нема. Якщо хтось апелює до того, що істотна шкода полягає в незаконно виписаній повістці, можете про це забути. Сама по собі повістка ніяк прав людини не порушує і порушити не може.
7. Верховний суд визнав, що повістка на вулиці не порушує прав людини
Для грамотного юриста це було б очевидним і без позову, насправді це просто трата грошей і часу клієнта.
Раніше я знімав відео про вручення повісток і розбирав питання, чи законні повістки, вручені на вулиці. Багато кому воно не сподобалося, бо люди не почули тої відповіді, за якою прийшли — що повістки на вулиці незаконні.
Отже, для того, щоб визначити чи повістка є законною треба зробити таке.
Треба, щоб повістку на вулиці виписали, і людина не прийшла на виклик. Далі треба, щоб людину доставили у військкомат для притягнення до відповідальності за те, що вона не прийшла. Потім треба подати позов до суду про скасування постанови про притягнення до відповідальності і мотивувати це тим, що людина не мала приходити, бо не була в належний спосіб викликана до військкомату.
Якщо суд погодиться, значить повістки на вулиці незаконні. Але такого рішення суду я ще не бачив.
Крім того, стаття 11 Закону України “Про інформацію” говорить таке:
2. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Отже, теоретично суд може визнати дії поліцейського, який передав дані людини працівнику військкомату такими, що були виправданими в інтересах національної безпеки. А ще скаже, що закон покладає обовʼязок зʼявлятися у військкомат і надавати дані про себе, тому жодні права людини не порушені.
Однак, це лише припущення. Останнє слово за Судом.
На практиці поліцейський може надати військовим ваші дані, і нічого йому за це не буде, а може й не дати, бо не має для цього повноважень.
8. Примусове доставлення до військкомату
В Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів затв. постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок) є таке поняття як контроль за прибуттям у військкомат після сповіщення, тобто після вручення повістки.
Є пункт 79 Порядку, який визначає обовʼязки і повноваження військкоматів, і чітко зазначено, що вони організовують оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям:
79. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
Військкомати, обґрунтовуючи законність своїх дій, посилаються на цю норму. Але контроль – не дорівнює супроводження. Контроль полягає в тому, що якщо працівник військкомату виписав повістку на певне число, то він чи інший працівник має проконтролювати з’явилась людина чи ні. Якщо ні, військкомат отримує право вживати відповідних заходів.
Такі повноваження з контролю за прибуттям є не тільки у військкоматів.
До прикладу пункт 32 Порядку визначає обов’язки виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Якщо ці органи отримують від військкоматів розпорядження про оповіщення військовозобов’язаних, то здійснюють оповіщення і забезпечують контроль за прибуттям.
Такий самий обов’язок є для керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Він передбачений в п. 47 Порядку.
Думаю, кожен погодиться, що ваш керівник з роботи не може вас силою доставити у військкомат, так само як працівник ЖЕКу чи сільради.
9. Доставляти примусово у військкомат може тільки поліція
Крім того, Порядок визначає випадки, коли і хто може затримувати і доставляти людей у військкомат, і це може бути тільки поліція.
Пункт 56 Порядку визначає їх повноваження і пише, що поліція:
за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
Таким адміністративним правопорушенням може бути неявка за повісткою, але у поліції має бути лист із прізвищем людини. Будь-кого на вулиці схопити не можна.
Тобто, є контроль за прибуттям, а є затримання та доставлення. Це різні речі.
10. Чи є примусове доставлення у військкомат незаконним?
І головне питання, наскільки незаконним буде таке доставлення?
Дехто каже, що це є злочином, і посилається на ст. 371 КК України, згідно з якою злочином є:
1. Завідомо незаконне затримання або незаконний привід
Однак ця стаття поширюється на ситуації в рамках кримінального процесу, коли розслідується злочин. І цей злочин можуть вчиняти слідчий, прокурор або особа як розслідує злочин. Не працівник військкомату.
Працівник військомату може відповідати за іншою статтею. Є стаття 146, в якій йдеться про те, що злочином є незаконне позбавлення волі або викрадення людини:
1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, –
Але можливі дві проблеми.
По-перше, військові будуть казати, що запропонували людям під’їхати у військкомат, щоб їм було зручніше. Нікого силою не доставляли. Тому треба, щоб були свідки чи відео, на якому чітко видно, що людину силою скрутили і доставили у військкомат.
По-друге, військові можуть стверджувати, що таким позбавленням волі вони не завдали жодної шкоди. Бо дивіться, ми доставили людину, і виявилося, що вона на обліку не стояла, або не оновила про себе дані. А таких буде більшість. У попередній статті я згадував, що згідно з Порядком військового обліку повідомляти військкомат треба майже про кожен свій крок.
Звісно, таке обгрунтування, що нема шкоди, слабеньке, але для того, щоб військкомат перестав ось так примусово доставляти людей, має бути хоча б одна підозра про вчинення кримінального правопорушення комусь з працівників військкомату. Але цю підозру має скласти слідчий, і підписати прокурор.
Як ви думаєте здатні поліція і прокуратура таке робити, враховуючи що поліція сама ж це організовує?
РР адвокат
Корисно почитати:
Первинна юридична консультація
Опишіть ситуацію і ми скажемо чим можемо допомогти
