Стаття 367 КК України: Службова недбалість
Руслан Ружицький
адвокат
Зміст
Питання кримінальної відповідальності за цей злочин набуває особливої актуальності через зміни законодавства, спричинені воєнним станом, а також через посилення вимог до службових осіб.
Невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них може завдати значної шкоди не лише окремим громадянам чи організаціям, але й національній безпеці держави. Саме тому законодавець передбачив суворі санкції за ст. 367 КК України, диференціюючи відповідальність залежно від тяжкості наслідків протиправного діяння.
1. Що таке службова недбалість за статтею 367 ККУ?
Згідно з частиною першою статті 367 КК України – це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома обов’язковими елементами:
- діяння у формі бездіяльності (повне невиконання обов’язків) або дії (неналежне виконання);
- настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди або тяжких наслідків;
- причинний зв’язок між діянням та наслідками, що настали.
Суб’єктом злочину за 367 КК України може бути виключно службова особа, визначення якої міститься у частинах 3 та 4 статті 18 КК України.
До таких осіб належать:
- представники влади – особи, які здійснюють функції представників влади у державних органах чи органах місцевого самоврядування;
- особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції на підприємствах незалежно від форми власності;
- посадові особи публічного права, включаючи державних службовців та осіб на виборних посадах;
Важливо розуміти відмінність між службовою недбалістю та іншими службовими злочинами. Зокрема, перша принципово відрізняється від перевищення службових повноважень за статтею 365 КК України. При недбалості особа не виходить за межі своїх повноважень, а просто не виконує або виконує неналежно свої законні обов’язки. Натомість перевищення повноважень передбачає вчинення дій, які явно виходять за межі наданих особі прав та повноважень.
Суб’єктивна сторона службової недбалості ККУ найчастіше характеризується необережною формою вини – злочинною самовпевненістю або недбалістю. Особа передбачає можливість настання негативних наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення, або взагалі не передбачає таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити. Можлива також змішана форма вини, коли до самого діяння наявний умисел, а до наслідків – необережність.
2. Відповідальність та санкції за ст. 367 КК України
Законодавець передбачив диференційовану систему покарань залежно від тяжкості наслідків протиправного діяння. Чинна редакція ст. 367 КК України містить три частини, кожна з яких передбачає різний рівень відповідальності.
За частиною першою статті 367, коли діяння завдало істотної шкоди, передбачається покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 68 000 гривень станом на 2026 рік), або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Поняття істотної шкоди визначається приміткою до статті 364 КК України. Отож, істотною вважається шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Проте на практиці суди враховують не лише матеріальну, але й нематеріальну шкоду, включно з порушенням конституційних прав громадян, дезорганізацією роботи установи, підривом авторитету державної влади.
Частина друга 367 статті ККУ передбачає більш суворе покарання – позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Тяжкі наслідки – це шкода, що у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто становить 4 250 гривень і більше.
Законом України № 3442-IX від 8 листопада 2023 року 367 статтю було доповнено частиною третьою, яка передбачає кримінальну відповідальність за службову недбалість, що спричинила загибель людини. За таке діяння передбачається позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Це нововведення було спрямоване на посилення захисту життя та здоров’я громадян, особливо в умовах воєнного стану.
3. Актуальна судова практика за ст. 367 КК України
Судова практика ст. 367 КК України демонструє, що суди ретельно перевіряють наявність усіх елементів складу злочину перед винесенням обвинувального вироку. Верховний Суд неодноразово наголошував, що для притягнення до відповідальності необхідно встановити наявність нормативного акта, який визначає конкретні обов’язки службової особи, факт їх невиконання або неналежного виконання, реальну можливість належного виконання цих обов’язків та причинний зв’язок між порушенням і наслідками.
У постанові Верховного Суду у справі № 643/3313/21 від 13 лютого 2025 року Касаційний кримінальний суд встановив, що нотаріуси, які одночасно здійснюють повноваження державного реєстратора, можуть бути суб’єктом злочину за ст. 367 ККУ. У цій справі нотаріус була засуджена за те, що не перевірила наявність обтяжень на квартиру перед реєстрацією договору купівлі-продажу, що призвело до порушення черговості розгляду заяв та завдало істотної шкоди.
Інша важлива постанова Верховного Суду у справі № 732/1060/20 від 27 серпня 2024 року підкреслила необхідність доведення наявності прямих службових обов’язків. Апеляційний суд скасував обвинувальний вирок щодо головного бухгалтера, оскільки сторона обвинувачення не довела, що саме інкриміновані дії входили до кола її безпосередніх службових обов’язків відповідно до посадової інструкції та чинного законодавства.
Судова практика також демонструє, що відсутність реальної можливості виконати службові обов’язки виключає кримінальну відповідальність за службову недбалість. Наприклад, якщо службова особа не мала доступу до необхідної інформації, не була належним чином проінформована про свої обов’язки, або виконанню обов’язків перешкоджали форс-мажорні обставини чи дії третіх осіб, склад злочину відсутній.
4. Допомога адвоката по статті 367 ККУ: стратегії захисту
Допомога адвоката є критично важливою на всіх стадіях кримінального провадження. Професійний захист починається з аналізу наявності складу злочину, зокрема перевірки відповідності особи статусу службової особи, встановлення конкретних обов’язків, які були порушені, та доведення причинного зв’язку між діянням і наслідками.
Ефективні стратегії захисту включають:
- Спростування статусу службової особи шляхом доведення, що підозрюваний не виконував організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
- Встановлення відсутності конкретних обов’язків через аналіз посадових інструкцій, положень, наказів та іншої регламентуючої документації.
- Доведення неможливості виконання обов’язків внаслідок об’єктивних обставин, що не залежали від волі особи.
- Спростування причинного зв’язку між діянням та наслідками шляхом встановлення інших причин настання шкоди.
- Оскарження розміру шкоди та доведення, що вона не досягає рівня істотної або тяжких наслідків.
Адвокат Руслан Ружицький має багаторічний досвід ведення справ про службові злочини та надає комплексний правовий супровід клієнтам на всіх етапах провадження. Його підхід базується на ретельному аналізі доказів, активному збиранні доказів на користь захисту та професійному представництві інтересів клієнта в судових засіданнях.
5. Поширені запитання
1⃣ Який строк давності притягнення за статтею 367?
Строк давності залежить від тяжкості злочину. За частиною першою ст. 367 Кримінального кодексу України (злочин середньої тяжкості) строк давності становить п’ять років з моменту вчинення злочину згідно зі статтею 49 КК України. За частиною другою (тяжкий злочин) строк давності становить десять років, а за частиною третьою (тяжкий злочин) також десять років.
2⃣ Чи вважається помилка у звітності службовою недбалістю?
Не кожна помилка у звітності є недбалістю. Для кваліфікації необхідно, щоб помилка була наслідком несумлінного ставлення до обов’язків, а не недосвідченості чи недостатньої кваліфікації, і завдала істотної шкоди охоронюваним законом правам свободам та інтересам. Якщо помилка була технічною або виникла через об’єктивні причини, склад злочину відсутній.
3⃣ Чи можна отримати умовний термін за цією статтею?
Так, відповідно до статті 75 КК України суд може звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо дійде висновку про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Судова практика показує, що суди досить часто застосовують цю норму, особливо коли особа вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнає провину та активно сприяє відшкодуванню завданої шкоди. У таких випадках рекомендується звернутися за консультацією юриста з питань службової недбалості.
Корисно почитати:
Первинна юридична консультація
Опишіть ситуацію і ми скажемо чим можемо допомогти
