Обрати сторінку

4 Березня, 2026

Незаконний перетин кордону: відповідальність за ст. 204-1 КУпАП

Зміст

В умовах воєнного стану питання охорони державного кордону набуло особливої правової ваги. Заборона виїзду для чоловіків від 23 до 60 років суттєво збільшила кількість правопорушень у цій сфері. Відповідальність за незаконний перетин кордону може бути як адміністративною, так і кримінальною залежно від обставин, способу та мети вчинення правопорушення.

1. Що вважається незаконним перетином державного кордону України

Незаконне перетинання українського кордону – це будь-яке перетинання або спроба перетинання кордону всупереч встановленому законом порядку. Відповідно до статті 204-1 КУпАП та ст. 332-2 Кримінального кодексу, незаконними є такі дії:

  1. Перетин поза пунктами пропуску через державний кордон – через ліс, річку або гірський перевал;
  2. Перетин у пункті пропуску без відповідних документів;
  3. Використання документів, що містять недостовірні відомості про особу;
  4. Перетин без дозволу відповідних органів влади.

На практиці до незаконних перетинів кордону відносять також переховування у транспортному засобі, використання чужих документів або документів, строк дії яких закінчився. Кожен із зазначених способів утворює самостійний склад правопорушення.

Окремого значення набуває питання початку спроби незаконного перетину кордону. Відповідно до постанови КМУ № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим», вздовж лінії державного кордону встановлено прикордонну смугу завширшки 5 км, а безпосередньо вздовж лінії кордону – земельну ділянку шириною 30-50 метрів із забороною вільного перебування та пересування. Саме знаходження в цій вузькій смузі може свідчити про умисел на перетин. Сам факт перебування за кілька кілометрів від кордону без інших доказів умислу не є безумовною підставою для кваліфікації за КУпАП. Прикордонники, на жаль, нерідко зловживають цим і фіксують «намір незаконного перетину кордону» на відстані 3–5 км від кордону, що є юридично безпідставним.

2. 204-1 КУпАП: склад правопорушення

Ч. 1 ст. 204-1 КУпАП: коли застосовується

204-1 КУпАП – стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення з повною назвою «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України». Об’єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону, а суб’єктом – будь-яка фізична осудна особа від 16 років. Суб’єктивна сторона виражається у формі прямого умислу.

Склад є формальним, тобто відповідальність настає незалежно від того, чи вдалося фактично незаконно перетнути кордон.

Ч. 2 ст. 204-1 КУпАП: повторність та група осіб

Ч. 1 ст. 204-1 КУпАП охоплює перетинання або спробу перетинання кордону, а ст. 204-1 ч.2 встановлює кваліфікований склад для тих самих дій, вчинених групою осіб або особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за аналогічне порушення. За таких умов санкції суттєво зростають.

Стаття не поширюється на осіб, які повертаються в Україну без документів як жертви торгівлі людьми, а також на іноземців, що прибувають в Україну з наміром отримати статус біженця відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

3. Відповідальність за незаконний перетин кордону

Чи настає за незаконний перетин кордону відповідальність – перше практичне питання, що виникає після затримання. Розмір санкції визначається частиною статті, яка застосовується.

За ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено, що штраф за незаконний перетин кордону становить від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 до 8 500 грн) або адміністративний арешт на строк до 15 діб, із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

За ч. 2 ст. 204-1 КУпАП штраф складає від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 до 13 600 грн), або адміністративний арешт від 10 до 15 діб, також із конфіскацією знарядь і засобів правопорушення.

Конфіскації підлягають:

  1. транспортні засоби, задіяні при спробі перетину;
  2. навігаційні пристрої та засоби зв’язку;
  3. бокорізи, мотузки та інші інструменти для подолання огорож;
  4. будь-яке інше спорядження, використане безпосередньо при порушенні.

4. Кримінальна відповідальність за незаконний перетин кордону (ст. 332-2 КК)

Кримінальна відповідальність передбачена статею 332-2 Кримінального кодексу України. Вона настає лише за наявності спеціальних ознак, а саме спеціальної мети або спеціального суб’єкта.

У випадку незаконного перетину кордону ККУ утворює кримінальний склад у разі:

  1. перетину з метою заподіяння шкоди інтересам держави;
  2. перетину особою, якій заборонено в’їзд на територію України;
  3. перетину представниками підрозділів збройних сил держави-агресора.

Стаття 204-1 КУпАП є адміністративною нормою і не потребує доведення спеціальної мети. Спроби кваліфікувати дії чоловіків призовного віку за статею 332-2 КК України через «умисел на заподіяння шкоди державі» на практиці не прижилися, адже суди відмовляють у визнанні прагнення виїхати за кордон рівнозначним умислу на шкоду інтересам держави.

Санкції передбачені за ст. 332-2 КК:

  • ч. 1 – позбавлення волі до 3 років;
  • ч. 2 (повторно або групою) – від 3 до 5 років;
  • ч. 3 (із насильством або зброєю) – від 5 до 8 років.

Якщо чоловік призовного віку перетинає кордон з метою ухилення від мобілізації, його дії можуть додатково кваліфікуватися за ст. 336 Кримінального кодексу України, тобто ухилення від призову на особливий період і передбачена санкція у вигляді позбавлення волі від 2 до 5 років. Важливо розрізняти самостійний незаконний перетин кордону та організоване незаконне переправлення, адже останнє карається за ч. 2 ст. 332 КК (від 3 до 5 років) і стосується організаторів схеми, а не рядових учасників.

5. Пред’явлення підроблених документів під час перетину кордону

За незаконний перетин кордону стаття 358 КК застосовується у разі пред’явлення підроблених документів – фальшивого паспорта, підробленого висновку ВЛК, неправдивої довідки про відстрочку тощо. З підробленими документами за ч. 4 ст. 358 КК передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі до 2 років.

Покарання за незаконний перетин кордону може наставати додатково. Якщо особа не лише скористалася підробкою, але й замовляла її виготовлення (надавала власні фото, анкетні дані), то можливе додаткове обвинувачення у пособництві за ч. 5 ст. 27 – ч. 1 ст. 358 КК.

Після виявлення факту підробки на місце прибуває слідчо-оперативна група. Слідчий може погрожувати обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щоб змусити давати покази.

Саме тому, варто звернутися за юридичною допомогою щодо незаконного перетину кордону, адже будь-які пояснення, надані до прибуття адвоката, можуть бути використані проти підзахисного.

6. Доставка в ТЦК після спроби перетину кордону

Спроба незаконного перетину кордону нерідко завершується не лише адміністративним протоколом, але й фактично незаконним доставленням до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

Типовий алгоритм:

  1. прикордонники затримують особу та передають поліції;
  2. поліція доставляє до відділку для встановлення особи та реєстрації провадження;
  3. замість звільнення – особу незаконно везуть до ТЦК.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», поліція зобов’язана доставляти до ТЦК лише осіб, що вчинили правопорушення за ст. 210 або 210-1 КУпАП (порушення правил військового обліку). Затримання за намір незаконного перетину кордону самостійної підстави для примусової доставки до ТЦК не створює. Однак, адміністративне затримання не може перевищувати 3 години, якщо інше прямо не передбачено законом.

Аналогічна ситуація виникає, коли прикордонники відмовляють у перетині і одразу передають людину поліції навіть без протоколу. В умовах воєнного стану такі порушення трапляються систематично і потребують негайного залучення адвоката, який може зупинити незаконні дії ще на місці.

7. Допомога адвоката у справах про незаконний перетин кордону

Адвокат з питань незаконного перетину кордону здатний оцінити законність затримання, правильно кваліфікувати діяння та побудувати ефективну лінію захисту.

Руслан Ружицький – юрист у сфері кримінального та адміністративного права з великим досвідом у справах, пов’язаних із незаконним перетином кордону, захистом від незаконних дій правоохоронних органів та ТЦК.

Наприклад, у справі № 305/3433/25 адвокат Ружицький Руслан домігся скасування постанови суду першої інстанції про притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП

Закарпатський апеляційний суд встановив недоведеність складу адміністративних правопорушень і закрив провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення.

8. Поширені запитання

1⃣ Чи можна повторно виїхати за кордон після сплати штрафу?

За незаконний перетин кордону КУпАП не тягне автоматичної заборони на виїзд. Сплата адміністративного штрафу є виконанням постанови про накладення стягнення, але не створює нових правових підстав для перетину державного кордону.

Водночас сплата штрафу не усуває обставин, через які особа не мала законного права залишати територію України на момент вчинення правопорушення. Якщо такі обмеження продовжують діяти, прикордонні органи мають право відмовити у пропуску через державний кордон. Повторний виїзд можливий виключно за наявності передбачених законом підстав, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 57, за умови дотримання встановленої процедури та відсутності інших обмежень.

2⃣ Чи впливає справа про незаконний перетин кордону на отримання візи?

Стаття за незаконний перетин кордону є адміністративним правопорушенням і фіксується у відповідних реєстрах. Консульські установи окремих держав під час розгляду візових заяв можуть запитувати інформацію про притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності. За наявності таких відомостей це може враховуватися під час ухвалення рішення щодо видачі візи, зокрема з огляду на міграційні ризики та дотримання заявником законодавства.

3⃣ Чи вноситься таке правопорушення до довідки про несудимість?

Штраф за спробу незаконного перетину кордону за 204-1 КУпАП є адміністративним стягненням і до довідки про несудимість не вноситься. Натомість у разі ухвалення обвинувального вироку судом на підставі Кримінального кодексу України формується судимість. У такому випадку відповідні відомості підлягають обліку та враховуються під час формування довідки про несудимість у встановленому законом порядку, що є наслідком притягнення особи до кримінальної відповідальності за незаконний перетин кордону.

РР адвокат

Первинна юридична консультація

Опишіть ситуацію і ми скажемо чим можемо допомогти

    Ружицький Руслан Усі записи

    Інші статті

    Call Now Button