Захворювання пов’язане з проходженням військової служби

Зміст

1. Що означає захворювання, пов’язане з проходженням військової служби
2. Причинний зв’язок захворювання та військової служби
3. Проходження ВЛК при захворюванні військовослужбовця
4. Виплати та компенсація військовим за захворювання
5. Юридична допомога військовим при захворюванні
6. Поширені запитання

Здоров’я військовослужбовця – це ресурс, який держава зобов’язана захищати і компенсувати в разі втрати. Питання соціального захисту при захворюванні набуло особливої гостроти в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовженого відповідними постановами Верховної Ради. Від правильного встановлення медичного та юридичного статусу хвороби напряму залежить, чи отримає особа належні виплати та гарантії, на які вона має беззаперечне право.

1. Що означає захворювання, пов’язане з проходженням військової служби

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 зі змінами, що набули чинності у травні 2024 року, захворювання обумовлене проходженням військової служби, якщо воно виникло в особи під час служби у військових частинах чи установах або якщо хвороба, була наявна до призову, але у цей період досягла такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності, у тому числі тимчасової. При цьому значення має не лише сам факт виникнення захворювання, а й належне документальне підтвердження обставин його розвитку під час служби.

Коли хвороба вважається пов’язаною з військовою службою

Питання, чи вважається хвороба пов’язаною з військовою службою, вирішується виключно у межах системи військово-лікарської експертизи. Постанова ВЛК є юридично значущим документом, без якого неможливе ні встановлення інвалідності, ні призначення грошових виплат, ні реалізація інших соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-XII).

Принципово важливо розрізняти два типи причинного зв’язку:

1. «захворювання, пов’язане з проходженням військової служби» – охоплює всі захворювання, що виникли в період служби, незалежно від участі в бойових діях;
2. «захворювання, пов’язане з захистом Батьківщини» – встановлюється лише тоді, коли хвороба розвинулась безпосередньо під час участі у бойових діях або в цей період суттєво прогресувала.

Що означає формулювання ВЛК «захворювання, так пов’язане з проходженням служби»

Таке формулювання ВЛК фіксує встановлення причинного зв’язку між захворюванням та умовами проходження військової служби та визначає правові наслідки для військовослужбовця:

1. висновок комісії має юридичну значущість для реалізації прав на соціальні гарантії та грошові виплати;
2. точність формулювання визначає розмір одноразової допомоги та інших соціальних виплат;
3. при формулюванні «захворювання, пов’язане з захистом Батьківщини» розмір виплат може бути збільшений у три рази порівняно з базовим випадком.

Отримати консультацію

2. Причинний зв’язок захворювання та військової служби

Зв’язок між хворобою та службою може бути встановлений у таких випадках:

1. захворювання виникло безпосередньо в період проходження служби;
2. раніше наявна хвороба загострилась до стану, що унеможливлює виконання службових обов’язків;
3. відсутні документи про обставини отримання травми – у такому разі причинний зв’язок встановлюється за замовчуванням на користь військовослужбовця.

Однак, зв’язок не може бути встановлений, якщо захворювання виникло до призову і служба не вплинула на його перебіг, хвороба розвинулась після звільнення або є наслідком вживання алкоголю, наркотиків чи вчинення правопорушення. ​​

Як встановлюється зв’язок захворювання зі службою

Встановлення причинного зв’язку захворювання здійснюється позаштатними постійно діючими госпітальними або гарнізонними ВЛК, а за потреби штатними військово-лікарськими комісіями. Правовою підставою є наказ МОУ № 402 та Порядок організації і проведення військово-лікарської експертизи.

На практиці ВЛК нерідко відмовляє у встановленні зв’язку через недостатність доказової бази або прагнення зменшити фінансове навантаження на державу. Щоб убезпечити себе від такої ситуації, ще до проходження комісії слід зібрати:

1. медичні документи до початку служби, що свідчать про відсутність даного захворювання;
2. виписки з медичної роти із зафіксованими скаргами в period служби;
3. довідку про участь у бойових діях із зазначенням конкретного часового відрізку;
4. форму 100 та довідку про обставини отримання травми, якщо йдеться про поранення.

У разі незгоди з висновком постанову ВЛК можна оскаржити до Регіональної ВЛК, Центральної ВЛК або до адміністративного суду протягом шести місяців з дня її прийняття відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для встановлення причинного зв’язку захворювання військовослужбовця. Оскарження постанови є не лише правом, а й реальним інструментом захисту, яким варто скористатись у разі будь-яких сумнівів у законності рішення комісії.

Отримати консультацію

3. Проходження ВЛК при захворюванні військовослужбовця

У разі виникнення захворювання під час проходження військової служби військовослужбовець може бути направлений на військово-лікарську комісію для оцінки стану здоров’я та визначення придатності до подальшої служби. Для направлення на військово-лікарську комісію військовослужбовець має завершити повний курс лікування, отримати виписний епікриз та звернутись до командира частини за відповідним направленням. Якщо йдеться про захворювання, необхідне підтвердження точного діагнозу, підкріплене медичною документацією.

Процедура проходження ВЛК охоплює такі етапи:

1. подання рапорту командиру з проханням про направлення на ВЛК;
2. збір повного пакета медичних документів та їх засвідчення в частині;
3. безпосереднє проходження огляду та отримання постанови ВЛК;
4. у разі незгоди з висновком – оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Захворювання, пов’язане з проходженням військової служби, може стати підставою для визнання особи обмежено придатною або непридатною до служби. Постанова ВЛК є обов’язковою умовою для звільнення за станом здоров’я та для призначення всіх наступних виплат відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Ігнорувати цей документ або залишати без оскарження неправомірний висновок, означає свідомо відмовитись від законного права на захист.

Важливо також знати, що якщо захворювання, так пов’язане з проходженням військової служби і призвело до визнання особи непридатною, командування не має права утримувати таку особу в армії лише з мотивів кадрової потреби. Непридатність, підтверджена постановою ВЛК, є безумовною підставою для звільнення, незалежно від умов воєнного стану та потреб комплектування.

Отримати консультацію

4. Виплати та компенсація військовим за захворювання

Виплати за захворювання під час військової служби регулюються статтею 16-1 Закону № 2011-XII. Основна форма підтримки – це одноразова грошова допомога (далі – ОГД). Її розмір залежить від характеру причинного зв’язку та ступеня втрати здоров’я. Якщо встановлено групу інвалідності і причинний зв’язок із проходженням служби, розміри ОГД такі:

• I група – 120 прожиткових мінімумів;
• II група – 90 прожиткових мінімумів;
• III група – 70 прожиткових мінімумів.

Якщо ж інвалідність пов’язана із захистом Батьківщини, виплати становлять 400, 300 та 250 прожиткових мінімумів.

У разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особа також має право на ОГД. Конкретний ступінь втрати працездатності визначає експертна команда оцінювання повсякденного функціонування особи у відсотках. Контрактникам і мобілізованим виплачується 70 прожиткових мінімумів, строковикам та резервістам – 50.

Для призначення ОГД необхідно подати заяву, рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи, постанову ВЛК, паспорт, ідентифікаційний код та банківські реквізити. Документи подаються до командування частини або до ТЦК та СП, залежно від того, чи перебуває особа на службі.

Строк звернення не пізніше трьох місяців після встановлення втрати працездатності або не пізніше трьох років для ОГД за інвалідністю.

5. Юридична допомога військовим при захворюванні

Справи, пов’язані із захворюваннями під час несення служби, потребують фахового юридичного супроводу. Адвокат Руслан Ружицький спеціалізується на захисті прав військовослужбовців, а саме встановленні причинного зв’язку, оскарженні незаконних постанов ВЛК та отриманні належних виплат.

Отримати консультацію

6. Поширені запитання

1️⃣ Чи зберігається грошове забезпечення під час лікування військовослужбовця?

Так. Відповідно до Закону України «Про грошове забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб», під час стаціонарного або амбулаторного лікування військовослужбовець зберігає повне грошове забезпечення за займаною посадою. Це означає, що період перебування на лікуванні прирівнюється до проходження служби та зараховується до вислуги років. Будь-які спроби зменшити виплати з мотивів тимчасової непрацездатності є протиправними та можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку, зокрема за участі військового адвоката, який забезпечить належну фіксацію порушення та підготовку правової позиції.

2️⃣ Чи можуть направити на службу після тривалого лікування?

Так, якщо за результатами огляду особу визнано придатною або обмежено придатною. У такому випадку військовослужбовець продовжує проходження служби відповідно до висновку ВЛК та з урахуванням встановлених обмежень за станом здоров’я. Якщо ж захворювання, так пов’язане з проходженням військової служби і призвело до визнання непридатною, то особа підлягає звільненню за станом здоров’я відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Рішення ВЛК є обов’язковим для виконання командуванням і не може бути проігнороване з мотивів службової необхідності.

3️⃣ Чи може військовий самостійно обрати лікарню для лікування?

За загальним правилом медична допомога військовослужбовцям надається у військових закладах охорони здоров’я в межах системи медичного забезпечення Збройних Сил України. Водночас у разі відсутності необхідних умов для надання спеціалізованої чи високоспеціалізованої допомоги, командування зобов’язане організувати направлення військовослужбовця до цивільного закладу охорони здоров’я.
Таке направлення оформлюється у встановленому порядку та є обов’язком, а не правом командування, тому не може бути поставлене у залежність від кадрової забезпеченості підрозділу чи інших організаційних обставин.